живот

1) (жизнь) життя, буття, (архаич.) живот. Не на живот, а на смерть - до загину. [Вони наважилися битись до загину: котрийсь мусів наложити життям]. Книга живота - книга життя, книга буття. [Це буде записано йому в книгу життя];

2) (чрево) живіт (р. -вота) (ум. животок), черево (ум. черевце), (грубо) пузо. [Нездужає - на живіт кородиться. У дитини животок болить. Бач, яке черево відпас]. Вверх животом - горічерева. [Тільки і можна животом лежати, а горічерева або набік - і не думай (Квітка)]. С большим животом - череватий. [Чужі діти - череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої як паненята (Ном.)]. Болит живот - бере, хапає за живіт, болить живіт. [Так бере за живіт, що й не розігнуся. А щоб тебе за живіт узяло!]. Надсадить, надорвать живот - підвередитися, порушити в животі. Надорвать животики смеясь - кишки порвати з реготу. Мять руками живот с целью лечения (народный массаж) - вибирати живіт, перебирати в животі. [Ворожка вибирає живіт].

* * *

I

живі́т, -вота́, че́рево

вверх \живот то́м — догори́ живото́м (че́ревом); голіче́рева, голіче́рева

вниз \живот то́м — уни́з живото́м (че́ревом); доліче́рева

II

(жизнь) живі́т, -вота́; життя́; диал. живо́ття

не на \живот т, а на смерть — не на життя́, а на смерть

III диал.

1) см. животина

2)

\живот ты́ — (мн.: имущество, богатство) добро́, пожи́тки, -ків, має́ток, -тку